Творчий портрет учасників

народного фольклорного ансамблю  І р ш а в а

    Ансамбль „Іршава" користується великим успіхом у глядачів і авторитетом у музичних кругах Закарпаття. Такий успіх може мати тільки той колектив, яким керує справді талановита особистість, а це –
Мельник - Гудь Надія Іванівна – заслужений працівник культури України. Саме за невтомну працю в колективі та за оригінальні обробки пісень вона і отримала це почесне звання. „Де, як не тут, у нашому закарпатському краї, можна напитися з багатьох джерел” – каже Надія Іванівна – організатор і художній керівник колективу, людина творча, обдарована, закохана в музику і народне мистецтво. У народних піснях і танцях неповторна повнота і досконалість. Треба тільки зуміти донести її до людей – і їй це вдається…
    На особливу увагу заслуговує творчий концерт у Києві в Українському домі, який ознаменувався особливою подією для колективу, бо керівнику було присвоєно почесне звання «Мадонна року». Цим фантастичним успіхам Надія Іванівна завдячує чоловіку, якого ніжно називає – мій Гудик . А дочка Людмила та син Олександр, зі своїми сім'ями, з гордістю підтримують маму та уважно слідкують за її невичерпним струмочком творчості — невпинним і невгамовним .

Інна Ковач – маючи вищу освіту Львівської консерваторії по класу фортепіано, самотужки освоїла гру на сопілці, є колоритною особою в оркестрі. У вільний час займається фітнесом, та про всяк випадок вивчає танці з репертуару колективу, щоб в любий момент замінити відсутню учасницю. Прагматичність м'яко поєднується в ній з довірливістю і розважливістю. Любить поїздки, та життя в усіх його проявах. Красивими сірими очима зводить хлопців з розуму, але сама з розумом не розлучається.

Наталія Менчук – найяскравіша особистість та «обличчя» колективу. Вона -перлина, інкрустована невичерпними «фіглями» на сцені і в повсякденному житті. Права рука керівника колективу(зараз рука знаходиться у фіксаторі – гіпсі після поїздки у Венецію і має нездоровий колір). Наталка відмічає своє день народження багато разів у році і дуже любить «повагу»! Якщо всерйоз, то це - енциклопедія народних звичаїв, фольклору. Акумулятор позитиву, веселого настрою та «душа» компанії.

Євгенія Мельник – наша невтомна тамада багатьох весіль на Закарпатті, на яких - говорить, танцює, співає, фіглює і гарно рифмує. На свої вірші ще пише і музику. Це «ліва нога» керівника колективу, бо через її ноги і руки, душу і серце проходять учасники ансамблю «Іршава» та Великораковецької школи мистецтв. Одружена, має донечку. Сценічний образ - кума Наталки Менчук.

Ольга Сукович – має свій сайт, свій шикарний соліруючий альт, та американську зовнішність, добре володіє англійською. Має сценічний образ засмученої дівчини, в якої хлопець іде в армію. У Олі найсильніша зброя - це її посмішка, брат Вася та скалка-качілка, якою моторно качає смачні «палинята» та вареники. Перфектна господиня. Почуття гумору має хороше. Переконайтеся самі - заходьте на її сайт.

Аліна Поляк – з дитинства співає. У 10 років мала сольний концерт. Фольклор та народні танці опановує в колективі і має непогані успіхи. Дуже емоційна. Найяскравіші вражання в неї залишилися від нічного Будапешта та країни з казки Венеція. Симпатична школярка, яка мріє про педагогіку та образотворче мистецтво. Має задатки моделі з великими блакитними очима та пишним пшеничним волоссям – мрія всіх юнакі.

Анастасія Фанта(coca-cola) — сценічний образ центральна жіноча фігура, що втілює в собі красу моделі, най темпераментної танцюристки-фольклористки та просто компанійської учасниці колективу. За фахом - хореограф, а мріє стати диктором телебачення. Мужчини, не проґавте свій шанс!

Віталія Горзов – велика «оригіналка», колоритна особистість, яка грає на скрипці, гарно співає і вміє завести глядачів. Завдяки їй оркестр став рухливим, «статичність» відходить на задній план. Хобі – кататися на скутері, але це не межа. Здає на права і пересідає в машину. Чоловік уже купив (швейну).

Олеся Штефаньо – на сцені це – образ кокетки, яка добре знає собі ціну. Завзято пробивається в лідери, в Італії виконувала сольну партію в словацькому танці. Дисциплінована учасниця колективу. Закарпатське мистецтво пропагує з ентузіазмом і завзятістю. Тобі, Леся, поталанило! У цьому колективі лідерам не заздрять, а навпаки, стимулюють їх творчість.

Наталка Калинич – кларнет. Духовий інструмент відіграє дуже важливу роль у звучанні народної музики. Свою незамінність у оркестрі Наталка поєднує з роботою у банку, яка допомагає їй всебічно реалізуватися. Щоб ширше змалювати цей образ, доведеться признатися, що найбільша кількість «сороміцьких» коломийок є в творчому доробку Наталки - кларнетисти. Хороша жінка для свого чоловіка та прекрасна мама для донечки.

Тетяна Химинець – позитивний анод колективу. Чорноока раківчанка із щирою усмішкою, що притягує до себе погляд, який потім не можна відвести. У спілкуванні з Тетяною переконуєшся особливому сприйнятті всіх ракурсів життя. Крім хореографії любить співати. На черзі в колективі – посада мізинця правої руки курівника колективу та солістки - сопраністки ансамблю «Іршава».

Євгенія та Ігор Чепи – братик і сестричка, які досить давно в колективі і являються його найактивнішими учасниками. Євгенія – пам'ять колективу, допомогою якої користуються учасники на чолі з керівником. Під час поїздок не дає нікому розслабитися, заставляє згадувати давно забутий репертуар. Фармацію поєднує з навчанням на хореографічному відділі. Ігор – хороший економіст, має покладистий характер та міцне чоловіче плече. Цікавим нюансом у творчому портреті брата і сестри є - любов до фольклору.

Олексій Костяк (Льоша) – улюбленець колективу, надзвичайно харизматична, творча натура. Любить пореготати з Наталчиних приколів. Після численних поїздок з колективом ( Київ, Польща, Угорщина, Португалія) незчувся, як опинився на гастролях у Китаї. Колектив дуже чекає на повернення любимчика і готує для нього приколи. Має численних шанувальниць. Під час концертів, після і до, він лівою і правою рукою роздає автографи, ногами відбиває такт, а в голові вже народжується нова постановка сучасного танцю, де він вкраплює елементи закарпатського фольклору під музику «Довжанки». Алекс, сподіваємося, що твої рядки читає і твоя партнерка, яка з тобою ділить гонорари. Для нас привези китайські подарки, а для батьків - китайську невістку.

Юрій Буряс – смаглявий, кучерявий красень, танцюрист і педагог - хореограф від Бога. Встигає навчатися у вищому навчальному закладі у Рівному, навчати дітей по всьому Іршавському районі, добудовувати хату, давати творчі концерти, брати участь у кастінгах, конкурсах, випікати смачні тістечка, подорожувати та ще й бути учасником «Іршави». Невиправний акуратист, стиліст - дизайнер та любитель посміятися на пару з Наталкою Менчук, потанцювати на пару з Євгенією Мельник у шоу - балеті «Тет-а-тет».

Михайло Калинюк – високий, симпатичний блондин із брюнетовим відтінком, який обожнює приколи та свою дівчину. «Зручний у користуванні», як партнер по танцях. Хобі - ходити «по риби і по гриби». Сценічний образ хлопця, якого «сумна дівчина» Оля проводжає його в армію, напрочуд йому личить. Дівчата — фанатки — глядачки стають в чергу після концерту, щоб з ним сфотографуватися.

Дмитро Сньозик – високий стовідсотковий блондин з Лисичанськими характерними фіглями, які органічно живуть у симбіозі з «легкою легковажністю» та дуже серйозним відношенням до хореографії. Цей тип на «ти» з Терпсіхорою та своєю яскравою харизмом. Зовнішність голлівудського актора допомагає йому в пришвидшеному темпі долати сходинки до Парнасу.
Михайло Русин – новоспечений у Лисичанській кузні, вибитий ковалями танцюр, який настирливо опановує репертуар «Іршави». Серед студентства має прізвисько «смішний» тому, що володіє легкою вдачею і веселою натурою.

Михайло Русин- новоспечений у Лисичанській кузні, вибитий ковалями танцюр, який настирливо опановує репертуар «Іршави». Серед студентства має прізвисько «смішний» тому, що володіє легкою вдачею і веселою натурою.

Микола Боїшко – « і швець і жнець і на дуді грець» - це наш Микола. Найголосніший учасник колективу, переспіває всіх! Сміється ще голосніше. Найдобріший, найхудіший, найвихованіший, найсовісніший і ще багато най-, най-. Студент-хоровик.

Артур Багнюк – ходяча енциклопедія колективу, любимчик дівчат, інтелектуал, диригент, широка палітра інтересів та їх застосування. Своїм баритоном тембрально вписується у вокальні дуети, тріо, квартети, які не раз завойовували призові місця на різних конкурсах. Добре грає на ударному інструменті (на бубні). Така риса, як послужливість, готовність прийти на допомогу кожному учаснику, говорить про хороше виховання. Хоч паспорта повноліття ще не має, але філлює по-дорослому.

Ярослав Пальок (Рижик) - світле наще сонечко, завжди привітний, усміхнений. Сильний танцюрист, найвищий учасник, неперевершений трюкач - це наш Славік. Коронним типажем "рижика" є образ робота - електроніка. На гастролях у Румуніі притягував погляди всіх учасників фетивалю своею фантастичною гнучкістю та пластичністю. На даний момент пройшов відбірковий кастинг та готуеться до поїздки в Корею. На превеликий жаль, жодна іршавчанка ще не підкорила серце нашого "резинового хлопчика", тому Сеул - готуйся до зустрічі з представником "Іршави".

Михайло Шютів (іршавський) – викладач Ужгородського коледжу культури і мистецтв, хореограф-постановник народного фольклорного ансамблю «Іршава». Являється також найсильнішим виконавцем сольних хореографічних партій своїх же постановок. Прекрасний фахівець, який добре знається на лексиці танців тих народів, з якими межує Закарпаття. Учасники колективу його обожнюють і тому він легко втілює задуми керівника – Надії Іванівни. Під його благотворним впливом багато членів колективу стали хореографами. «Печений мадяр», обожнює жінку – словачку, син українець – цікава сімейка! Тонке почуття гумору переплітається із толерантністю та інтелігентністю. За його допомогою колектив досягає нових вершин і не зупиняється на досягнутому. Р.S. «Зручний у користуванні» як перекладач.

Головна сторінка  Інформація про колектив   Наша програма   Фотогалерея